ЖОЛУДИ́СТИЙ, А, Е.
Жолуди́стий, а, е. Изобилующій желудями. Дуб жолудистий. Аф. 403.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 490.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ЖОЛУДО́ВИЙ, А, Е. →← ЖО́ЛУ́ДИК, КА,